Президент України Віктор Ющенко глибоко стурбований ситуацією щодо протидії епідемії ВІЛ/Сніду

11.02.2012

Однією із найбільш важливих проблем України у галузі охорони здоров'я, що спричиняє тяжкі соціально-економічні та демографічні наслідки, є існування негативної тенденції до зростання темпів поширення ВІЛ-інфекції та рівня захворюваності на СНІД.

За даними офіційної статистики, на сьогодні в Україні зареєстровано майже 130 тисяч ВІЛ-інфікованих, померли від СНІДу понад 13 тисяч осіб.

Щомісячно через мережу спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів виявляється майже 1,5 тисячі нових випадків інфікування.

За інформацією міжнародних експертів, жодна з європейських країн не перебувала за темпами розвитку епідемії у такому критичному стані, який спостерігається нині в Україні. Якщо найближчим часом не буде досягнуто стабілізації темпів розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу, існує ризик виникнення в Україні у наступні 3 роки широкомасштабної епідемії (пандемії) СНІДу, а до 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих становитиме 820 тис. осіб.

Зважаючи на це, зниження темпів поширення епідемії в країні, запобігання новим випадкам інфікування, лікування та поліпшення якості життя ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД є надзвичайно актуальним і невідкладним завданням нашої медицини, держави та суспільства в цілому.

За результатами наради щодо ефективності протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу видано Указ Президента України від 12.12.07 № 1208 «Про додаткові невідкладні заходи щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні». Проте виконання Урядом поставлених завдань є вкрай неефективним, про що свідчать принаймні три невирішені проблеми.

1. Досі не створено єдину систему координації дій урядових та неурядових організацій. Зокрема не забезпечено ефективну роботу Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціальне небезпечним хворобам та належну діяльність референс-лабораторії Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом. Національна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу при Кабінеті Міністрів України працює неефективно та непублічно, інформація про вжиті нею заходи координації не завжди відображає реальний стан справ.

2. Фінансування заходів протидії епідемії ВІЛ/СНІДу. Хоча у поточному році на зазначені цілі у Державному бюджеті України передбачено 108 млн грн, ураховуючи відхилення української заявки у сумі 94,7 млн дол. США з боку Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, ці кошти не забезпечать навіть лікування усіх ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

3. Запровадження замісної підтримуючої терапії для споживачів ін'єкційних наркотиків. Невиконання цієї умови може призвести до призупинення поточного фінансування Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією вже діючих програм.

Крім того, значною проблемою залишається неконтрольоване розповсюдження сильнодіючих лікарських засобів. Це є однією з передумов збільшення кількості наркозалежних осіб, які у подальшому можуть долучатися до груп споживачів ін'єкційних наркотиків та ризику зараження ВІЛ-інфекцією. Проте до сьогодні Урядом не розроблено План невідкладних заходів стосовно протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, сильнодіючих лікарських засобів.

Я глибоко стурбований такою ситуацією. Хочу підкреслити, що боротьбу із ВІЛ-інфекцією/СНІДом визначено як пріоритет державної політики у сфері охорони здоров'я. Тому органи державної влади мають докласти усіх зусиль для забезпечення вирішення існуючих тут проблем.

Для стабілізації епідемічної ситуації, зниження темпів приросту захворюваності і рівня смертності прошу Вас вжити додаткових заходів щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, зокрема передбачених Указом Президента України від 12.12.07 № 1208.