Перехід наркоманів до замісної терапії

10.06.2012

У Міністерстві охорони здоров’я України 18 вересня ц.р. відбулася нарада, присвячена проблемам впровадження замісної підтримуючої терапії (ЗПТ) в Україні.

Нагадаємо, програми замісної підтримуючої терапії відомі в світі вже більше 40 років. Вперше їх почали застосовувати в 60-ті роки ХХ століття, спочатку в США, а потім в Канаді та Великобританії. Сьогодні ЗПТ з використанням метадона та бупренорфіна в світі отримують близько 1 млн.

наркозалежних осіб в 60 країнах, в тому числі в 26 країнах ЄС, в Північній та Південній Америці, Азії, Австралії та Новій Зеландії. Протягом 2005-2007 рр. Міністерством охорони здоров’я України затверджено низку окремих наказів, які регламентують запровадження програми ЗПТ з використанням бупренорфіна та метадона. Перші пілотні проекти ЗПТ в Україні для обмеженої кількості пацієнтів стартували ще в 2004 році на базі наркологічних диспансерів в містах Херсоні та Києві. В якості замісного препарату використовували бупренорфін (у зв’язку з відсутньою на той момент відповідної зареєстрованої форми метадона). Пацієнти, яких брали на лікування, страждали на тяжку форму залежності від опіоідів та були значною мірою десоціалізовані: не мали постійної роботи та легального джерела прибутку, систематично займались крадіжками з метою пошуку грошей на наркотики.

Представники управлінь охорони здоров’я різних регіонів України погодились з необхідністю розширення доступу до замісної підтримуючої терапії для ВІЛ-інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків, обговорили графіки розподілу препаратів “Еднок” та “Метадол”.

Виступаючи перед учасниками наради, міністр охорони здоров’я Василь Князевич заявив: “У суспільстві, на жаль, немає діалогу про важливість замісної терапії. Сьогодні відбувається виведення назовні досить важких та непопулярних речей, про які раніше здебільшого мовчали – це наркоманія та розповсюдження небезпечних хвороб серед асоціальних верств населення”. Пан Князевич підкреслив, що перехід наркоманів до замісної терапії повинен відбуватися добровільно, але обов’язком держави є створення належних умов для такого кроку.

Заслухавши доповіді головного позаштатного спеціалісту МОЗ зі спеціальності “наркологія” А.Вієвського, начальників управлінь охорони здоров’я обласних держадміністрацій та обговоривши внесені пропозиції, фахівці дійшли висновку, що питання впровадження в Україні замісної підтримувальної терапії потребує подальшого удосконалення. Планується створити Національний реєстр хворих на наркоманію та алкоголізм, розробити механізм залучення сімейних лікарів до проведення ЗПТ, план навчання необхідної кількості лікарів навичкам проведення замісної підтримувальної терапії у 2009-2010 роках, організувати та провести дослідження щодо визначення та обґрунтування потреб ЗПТ в Україні та інше.